Оливковий рай і кристальне море: наша драйвова поїздка на острів Крит

Найбільший і найпівденніший із грецьких островів Крит наприкінці вересня зустрів нас теплом і ласкавим сонцем. Ми прилетіли в Іракліон вранці, а готель вибрали в місті Херсонісос, що в 24 км від аеропорту, саме через транспортну близькість від столиці. Однак наш готель несподівано закрили, пояснивши банкрутством компанії-інвестора Томас Кук, тому нас переселили в курортне селище Малію, це далі від аеропорту ще на 10 км.

Що вразило

Малія відразу порадувала нас пляжами з кришталево чистою водою і шовковистим піском. Пляжі переважно знаходяться в бухті, тому хвилі майже відсутні, і для дітей це було дійсно ідеальне місце. У цьому курортному селищі майже немає пам’яток, за винятком сувенірних крамниць і місцевої церкви. Грецький побут тут теж не побачити, оскільки населене селище переважно туристами. Не дуже бурхливе і вечірнє життя, хіба що пройтися по магазинчиках, тому шанувальникам нічних вечірок явно не сюди.

Однак можна взяти машину на прокат у численних ренталах, що ми і зробили, хоча забронювала я наш Фіат Панду ще вдома в компанії Мотоплан. За тиждень ренти ми віддали 189 євро з повною страховкою. Така малолітражка дуже вигідна на Криті, оскільки бензин в Греції досить недешевий – близько 1,7 євро за літр.

Гід нас відразу попередив, що греки “дуже ледачі”, тому на Криті можна не побоюватися крадіжки (тобто лінуються навіть вкрасти). Це стосується і лежаків на пляжі, які, до слова, стоять по 5 євро за день. Якщо самостійно за лежак не заплатити, то навряд чи хтось докладе зусиль, щоб підійти до вас із претензією. Грецьку лінь я помітила і в прибиранні номера, оскільки за тиждень нам жодного разу не вимили підлогу, і до кінця відпочинку неможливо було пройтися в номері без взуття. Однак на це ми не звертали уваги, коли навколо така краса і благодать.

Гастротуризм

Харчування в готелях Криту дуже традиційне, але радує переважна більшість фруктів і овочів. Морепродуктів, як правило, небагато. Без сумніву, запам’ятовується грецький салат – огірки, помідори, цибуля, оливки і сир фета. У Греції він по-особливому смачний.

В готелі у нас було харчування за системою “все включено”, що з дітьми, звичайно, дуже зручно. Напої звичайними, власне, як і пиво. Дуже смачним виявилося біле грецьке вино, хоча червоне і рожеве теж йому не поступаються.

Серед традиційних страв клефтіко – запечена баранина. Сподобалася також мусака – запіканка з баклажанів з м’ясом, частіше з бараниною, під соусом бешамель. До слова, баклажани в Греції готують у різних варіаціях, і ростуть вони, як і помідори з перцем, прямо на ділянках між готелями.

Особливий на Криті і йогурт. Його готують із овечого молока, і він за консистенцією нагадує несолодкий сир зі сметаною. Спочатку здається незвично, але потім до смаку звикаєш і з фруктами він прекрасно поєднується через відсутність цукру.

Готують греки також долму – голубці у виноградному листі, начинка в яких складається тільки з білого рису. Традиційні шашлички на шпажках називаються сувлаки, смак м’яса надають різноманітні спеції. І ще сподобалися пітес – обсмажені пиріжки з різними начинками, проте це вже з напрямків більш калорійної їжі.

Смажать в Греції виключно на оливковій олії, оскільки це свого роду національне надбання. Але іноді, здається, греки цим трохи зловживають, оскільки обсмаженої їжі дуже багато. І особливо засмучують морепродукти, яким прожарка в маслі вбиває весь природний смак. Такими мені здалися, наприклад, креветки.

Красива природа Середземномор’я

Незважаючи на те, що у нас була орендована машина, ми не змогли об’їхати багато локацій на острові через численні гірські серпантини, на яких дитині стає зле. Подивитися вдалося лише західну частину Криту, однак і її краса залишила незабутнє враження.

Ми відвідали місто Неаполь. Воно знаходиться в глибині острова, але по дорозі можна побачити фантастичні ущелини в не дуже високих горах, оливкові гаї, будиночки фермерів. Потім приїхали в місто Агіос Ніколаос, де відкривається неймовірний вид на затоку Мірабелла. Приїхали до курортного села Елунда, де теж казкові види на море і гори. На яхті плавали на острів Спіналонга, на якому розташована старовинна фортеця з дивовижною історією. Потім знову повернулися в Елунду, спробували в місцевій таверні морепродукти і купалися на пляжі з кришталево чистою і теплою водою.

Наступного дня вирушили на плато Лассіті, щоб подивитися печеру Зевса. За легендою, саме тут народився головний із грецьких богів. Дорога на плато йде по неймовірно мальовничій гірській місцевості. Саме Лассіті складається з декількох населених пунктів, де живуть місцеві жителі. Ось тут можна подивитися грецький колорит, побут, однак покинуті будинки і іржаві автомобілі нагадують про кризу, з якої вже протягом десяти років не може вийти Греція. Дорогу до печери ми запитували у жителів, які прибирають городи наприкінці сезону. Будинки і двори греків мені здалися злегка недбалими, не склалося враження, що це країна Євросоюзу. Але усі люди були привітними і охоче підказували нам дорогу. Особливо яскравими мені здалися грецькі бабусі. Вони, чомусь, завжди ходять в чорному одязі. А найпоширенішим автомобілем в цій місцевості є явно “втомлений” пікап. Жінки і чоловіки вантажили в причепи виноград, яблука і навіть тягли за ноги, запихаючи в машину, кіз і овець.

Однак для відвідування печери Зевса недостатньо було приїхати до неї на автомобілі. Нас чекав крутий кілометровий підйом вгору, який не всі витримували – деякі туристи спускалися, так і не діставшись мети. Тому важливо на цю екскурсію надіти зручне взуття, оскільки дорога не тільки крута, але і вся в гострих каменях. Після підйому і оплати в 4 євро (для дітей – безкоштовно, як і багато музеїв Греції), нас чекав крутий спуск у печеру по сходах. Це теж серйозне випробування, адже назад потрібно підніматися вгору, а це вже набагато складніше.

Сама печера Зевса незвичайна і дуже красива, волога і прохолодна, навіть трошки лякає. Її стіни вкриті сталактитами і сталагмітами – мінеральними утвореннями, такими гігантськими бурульками, по яких стікає волога. Ці краплі води капають зі стелі печери тисячоліттями. Після відвідин печери спускалися вниз із тремтячими від напруження ногами, мокрій від поту спиною, але неймовірним почуттям, коли доторкнувся до того, що незмінно на планеті з моменту її створення.

Кносос

Наступного дня ми поїхали до Іракліону спеціально, щоб відвідати Кносос – стародавнє місто часів мінойської цивілізації, яка вважається однією з найперших в історії людства. Багатоповерховий палац критського царя Міноса в той час був інженерним і архітектурним дивом, мав освітлення, водопровід, каналізацію, вентиляцію, мощені доріжки.

У наш час від Кноса залишилися лише фрагменти, однак і вони справляють враження про велич цього палацу. Вхід на територію коштує 15 євро, дітей пропускають безкоштовно. Палац щодня приїжджає подивитися величезна кількість туристів, які годинами блукають біля витоків цивілізації. Ми в Кносос потрапили в розпал дня, тому довго ходити не змогли через спеку. Але там є на що подивитися всім, хто цікавиться історією. На виході ми за 5 євро купили книгу російською мовою про грецьку міфологію, де коротко і ємко зібрані всі основні міфи і розповіді про головних богів.

Шопінг

Центральні вулиці Іракліона – це рай для тих, хто приїхав на Крит не тільки купатися і засмагати, а й поповнити свій гардероб. На кількох пішохідних вулицях зібрані магазини світових брендів, ціни в яких дуже доступні навіть для українського туриста.

Наприклад, в H & M можна речі зі знижкою придбати за ціною від двох євро. Аналогічні акції можна зустріти в магазинах Zara і Bershka. Приємний бонус – таксфрі. Іноземні покупці при виїзді з країни можуть повернути до 20% податків. Тільки важливо оформити документи безпосередньо в магазині при купівлі, з собою потрібно мати паспорт або його фотографію. Гроші повертають при вильоті в аеропорту.

Також вулиці Іракліона, як і інших міст Криту, буквально переповнені тавернами, різними магазинами, сувенірною продукцією. Ми, наприклад, вперше спробували каву Старбакс. Всі заклади переповнені туристами, всюди атмосфера розслабленості і кайфу. Тільки важливо не планувати шопінг на неділю (як це зробили ми), тому що в цей день греки відпочивають і всі магазини закриті.

Є на Криті і великі супермаркети, де можна придбати традиційні продукти або купити їх додому. Зазвичай із Греції везуть оливки (від 3 євро за пакетик), оливкову олія (від 5 євро за пляшку), оливкові крема і мило (від 3 євро), вино (від 4 євро), мочалочка з водоростей (від 5 євро). Міцні спиртні напої дуже дорогі – ціна стартує від 25 євро. Складно підібрати і солодощі, особливого асортименту немає, але шоколадку можна купити від 1 євро, а пакет цукерок-карамельок від 2 євро.

Нехай навіть і трошки підкошений кризою Крит, але все ж дає відчуття, що головне багатство острова – це первозданна природа. Всю красу Середземномор’я складно описати словами. Це живописні ущелини й затоки, зелені гори, що токаються хмар, і незвичайний колір моря – всі відтінки синього. Той випадок, коли задоволення отримуєш буквально від шляху на пляж, який засаджений гранатами, мандаринами і лимонами, а дерева щедро всіяні великими плодами, аромат яких неможливо забути навіть вдома.

Яна Катасонова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *