Ми живемо в маленькому місті на сході України, де немає спеціалізованих шкіл, гімназій або мовних ліцеїв. На жаль, як правило, якщо дитина вчиться у звичайній загальноосвітній периферійній школі, то вивчення англійської залишає бажати кращого. А вже якщо бути зовсім відвертим, то з іноземними в середньостатистичних школах України буквально біда. І для вивчення англійської, без якої зараз ніяк, потрібно оббивати пороги різних курсів, додаткових занять і репетиторів сумнівного професійного рівня.
Ми додатково займаємося англійською з 2 класу, однак грандіозних успіхів поки немає. Саме тому вирішили спробувати ще один варіант – мовний табір.
Як купити путівку і скільки це коштує
Мовний табір я знайшла в інтернеті. Орієнтувалася за відгуками і популярністю. Не буду озвучувати назву, щоб це не було, як рекламою, так і антирекламою. Путівку можна забронювати безпосередньо на сайті. Але я, щоб убезпечити оплату, замовила через звичайне туристичне агентство – ціна не відрізнялася. Є нюанс лише в тому, що раннє бронювання може заощадити кошти. Ми замовляли путівку за кілька місяців і заплатили трохи більше 11 тисяч гривень. Безпосередньо перед поїздкою вона вже коштувала близько 15 тисяч гривень.
Важливо врахувати, що у вартість не входять квитки, тому їх теж потрібно придбати заздалегідь. Ми їхали в мовний табір в Польщу, тому дитину можна посадити на інтерсіті Київ-Перемишль в столиці чи у Львові, далі про неї подбають вожаті.
Я побоялася відпускати дочку за кордон перший раз одну, тому поїхала з нею до Польщі, де жила тиждень, а потім повернулася назад. Однак зрозуміла, що вожатим можна довіряти і безпека в таборі на належному рівні.
Ми зустрілися з групою на вокзалі у Львові, потім сіли на інтерсіті до Перемишля (їхати близько 2 годин). Там дітей чекав трансфер, який доставив їх до Кракова (їхати 3 години), де, власне, вони і жили тиждень. У поїзді діти вже активно знайомилися, почали спілкуватися – в цілому, атмосфера сприятлива. Кордон пройшли швидко, оскільки прикордонники їдуть разом із пасажирами і перевіряють документи протягом шляху.
Із документів потрібен біометричний паспорт, свідоцтво про народження, медична довідка (форму надсилають заздалегідь) і довіреність від нотаріуса для перевозу дитини через кордон.
У таборі
У таборі протягом тижня діти проживають в тризірковому готелі в тримісних номерах. Оселитися можна з друзями або знайомими – до таких моментів організатори дослухаються. Якщо приятелів ще немає, то розселяють дітей за віком, але, якщо не сподобалося, то можна вибрати інший номер.
У вартість путівки входить п’ятиразове харчування, екскурсії, аквапарк, а також футболки та блокнот із логотипами. За дітьми постійно стежить лікар, який супроводжує їх і в поїздках, є медична страховка. Доктор також в разі необхідності може давати ліки, якщо дитині необхідно їх приймати. Якщо дитина вегетаріанець, то можна вибрати спеціальне меню. Харчування в таборі різноманітне і в достатній кількості, багато овочів і фруктів. Заборонені солодощі і газовані напої. Гроші на шопінг рекомендують віддавати вожатим.
Щоденна програма досить насичена: заняття англійською, екскурсії, шопінг, різні активності. Уроки проводить носій мови, їх тривалість – дві години на день. У нашому випадку в готелі з дітьми жив американець із сім’єю, він і проводив заняття. Російською мовою він не володіє. Діти, які не соромляться і на достатньому рівні володіють англійською, могли з викладачем спілкуватися і в неформальній обстановці поза заняттями – навіть просто в коридорах готелю.
Будні кемперів
У нашому випадку основна складність полягала в тому, що дочка в таборі була вперше. Тому перші два дні вона відчувала труднощі в спілкуванні, не особливо активно знайомилася, відчувала себе самотньо. Але потім роззнайомилася, дівчатка в номері виявилися хороші і далі якогось дискомфорту вона не відчувала.
Багато дітей в таборі були з перших годин активнішими, тому що їхали по кілька людей, наприклад, з однієї школи або одного міста, або ж були вже в цьому таборі не вперше.
Однак в останні дні всі дуже здружилися і навіть при розставанні плакали і говорили, що будуть нудьгувати. Гаджети були істотним плюсом, тому що були створені загальні чати для спілкування, був обмін соцмережами і вже дружба вимірювалася сторіз в Instagram, лайками, додаванням в друзі і так далі.
Ми були в таборі на осінніх канікулах, на які припав Хеллоуїн. Діти разом готували костюми, прикрашали кімнати, а спільні свята, звичайно ж, зближують.
Вожаті були до дітей дуже доброзичливі, але в міру суворі, прислухалися до побажань і просто зійшлися загальними інтересами. Наприклад, по дорозі назад в поїзді вже обговорювали комп’ютерні ігри.
Підсумки
В цілому, осінній тиждень в таборі дитині дуже сподобався. Новачок в цій справі, вона вже просилася в табір на літо, домовлялася з друзями, будувала плани.
Але все ж хотів би виділити позитивні і негативні моменти.
Плюси:
– доброзичливість організаторів;
– насичена програма: аквапарк, екскурсії, шопінг, прогулянки;
– хороший готель;
– відмінна логістика;
– чудове харчування, діти абсолютно не були голодними.
Мінуси:
– єдиним мінусом я б виділила те, що мені хотілося б все ж більше англійської, оскільки табір мовний; тобто, щоб не лише 2 години на день, а й розмови іноземною в побутових моментах (на вокзалі, на екскурсіях тощо); але я допускаю, що цей мінус міг бути таким тільки для мене, як стороннього спостерігача, а діти від надмірного навантаження могли втомлюватися; і, можливо, це так важливо для нас, тому що ми повернулися в свою школу, а багато дітей в спеціалізовані ліцеї, де рівень англійської набагато вище.