Коли бджоли не проти меду: експорт української продукції в країни ЄС

У 2019 році в Україні право експортувати мед в Європейський Союз мають 66 підприємства.

В Україні в останні роки стрімко зростає виробництво меду. Для цього не потрібно шукати цифри і наводити статистику. Досить поїхати в будь-яке український село і побачити, що кількість людей, які розводять бджіл, збільшується.

Виробництво меду в Україні

Для сільського жителя виробництво меду може стати хорошим додатковим джерелом прибутку. Виробляти продукцію можна без відриву від основної роботи, оскільки сезон медозбора тільки в літній період.

Щоб почати свій невеликий бізнес необхідні певні вкладення. Однак окупитися при грамотному підході він може вже в перший рік. За один сезон бджоли здатні принести таку кількість меду, яку можна продати і отримати прибуток. Зрозуміло, для цього необхідно ретельно вивчити виробництво, адже бджоли – комахи примхливі. Можуть бути і захворювання, і роїння і інші чинники, які вплинуть на загальний дохід восени.

На сервісі OLX можна простежити ціни. Щоб замовити новий вулик, знадобитися за нього заплатити близько 600 гривень. Бджолопакет, як показує оголошення, можна придбати в середньому за 1200 гривень. Разом вулик з бджолами починаючому пасічнику обійдеться в 1800-2000 гривень. Необхідно буде витратитися на смужки від кліща або інші препарати, щоб уникнути загибелі бджіл. Також потрібно придбати вощину, яку поміщають на рамку, потім бджоли її відбудовують у стільники і заносять туди мед. Однак це невелика стаття витрат.

Для ефективної роботи важливо поставити вулик у вдале місце, щоб для бджіл був хороший збір. Це стане запорукою зростання сімей, які потім можна залишити в зиму, і отримати прибуток від достатньої кількості меду влітку. Як правило, в травні-червні досвідчені бджолярі вивозять вулики на акацію або різнотрав’я, щоб зібрати мед, який у народі називають “травневим”. Він найбільш цінний і коштовний, оскільки не кристалізується до глибокої осені. Зараз популярним серед бджолярів джерелом збору став ріпак. З нього мед своєрідний, білого кольору, але також досить цінний. У липні вулики переміщують (якщо є така необхідність) ближче до полів, засіяних соняшником. Ця рослина дає найбільший збір, досить довго цвіте, дозволяє зібрати велику кількість меду, і наростити міцні сім’ї на зиму.

Саме соняшниковий мед і є найбільш вигідним джерелом доходу для українських бджолярів. Для вживання в їжу він не дуже прийнятний, оскільки починає кристалізуватися вже за тиждень після викачування. І навіть в традиційне для українців свято Спаса цей мед уже, як правило, неможливо їсти з яблуками внаслідок надмірної зацукрованості. Але цей солодкий і натуральний продукт можна оптом здати експортерам у країни ЄС.

Експорт меду в ЄС

Раніше бджолярі реалізовували свою продукцію в різного розміру банках серед родичів, знайомих, сусідів або на базарі. Зрозуміло, велику кількість меду продати таким чином вкрай проблематично. По-перше, найбільша купівельна спроможність зберігається до Спаса. І, по-друге, через велику кількість солодощів у магазинах українці стали рідше заготовлювати мед на зиму.

Хорошою альтернативою стали експортери меду в країни ЄС. Їх кількість в останні роки значно збільшилася, що дозволяє українцям отримати стабільний дохід, а західним партнерам екологічно чистий і корисний продукт.

За інформацією Міністерства агрополітики, станом на березень 2019 року мед в країни Європейського Союзу експортують 66 українських підприємств. Продають його в 21 країну Європи, серед них Польща, Німеччина, Австрія, Іспанія, Італія та інші.

Статистика показує, що в 2017 році Україна продала меду понад 48 тисяч тонн на суму понад 98 тисяч доларів. У 2018 році цифра дещо знизилася – продано 38,5 тисяч тонн на 78,3 тисячі доларів. Лідерами по купівлі меду з України стабільно залишаються Польща, Німеччина, Франція, Бельгія та Іспанія.

Певну кількість меду Україна поставляє в Євросоюз без мит. Як повідомляють в Мінагрополітики, квота на мед в 2018 році становила 5,4 тонни, в 2019 році – 5,6 тонн. До 2021 року її планують збільшити до 6 тонн.

Як правило, квоти через значну кількість меду в країні вичерпуються досить швидко. Так, в 2019 році необхідну кількість тонн Україна поставила в ЄС вже до 21 січня. Після цього експорт меду в країни ЄС триває, але вже з митом.

“Тенденція до стрімкого закриття зазначених квот спостерігається з початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Незважаючи на вичерпання квот безмитного ввезення, експорт даних продуктів буде тривати і надалі”, – повідомляється на сайті асоціації Український клуб аграрного бізнесу.

Механізм продажу меду експортерам дуже простий. Досить знайти координати покупця в інтернеті, зідзвонитися. Спеціаліст приїде для забору аналізу. Бджолярам важливо застосовувати для лікування бджіл тільки допустимі ветеринарними нормами препарати, щоб мед за якістю відповідав стандартам країн ЄС. Потім потрібно зібрати мінімальний пакет документів – ксерокопію паспорта та довідку з сільської або міської ради, де зареєстровані бджоли. Іноді може знадобитися довідка від ветеринарного лікаря про те, що бджоли здорові і, відповідно, виробляють якісний продукт. Якщо всі аналізи в нормі, то експортер приїжджає до пасічника додому, забирає мед в його тарі, а після переробки повертає назад.

Підводні камені бджільництва

Можливість оптом реалізувати мед експортерам в країни ЄС стала для бджолярів добрим підробітком. Ця сфера аграрного бізнесу почала в Україні стрімко розвиватися. Сільські жителі купують вулики і бджолопакети, або розширюють вже наявні пасіки. Для кожної сім’ї такий бізнес став хорошим додатковим прибутком.

Однак бджолярі розповідають і про негативні сторони своєї справи. Люди скаржаться на надмірну обробку сільськогосподарських полів гербіцидами, що призводить до масової загибелі бджіл. Влітку 2018 року від недобросовісних дій фермерів постраждали бджолярі в багатьох регіонах України. Власники вуликів стверджують, що в сільському господарстві використовується насіння для засіву полів, яке також оброблене і згодом виростають рослини, що не виділяють нектару і не потребують запилення. Це може призвести ще до більш масової загибелі бджіл і до екологічної катастрофи в країні.

Нерідко бджолярі нарікають і на ціни. Вони стверджують, що експортери майже щорічно змінюють ціну на оптову закупівлю меду, тому його не завжди є можливість вигідно продати. У неврожайний рік вартість меду, як правило, зростає. В деякі роки опускається до мінімуму. А оскільки для виробництва меду людям необхідно понести певні витрати, то відсутність державної політики регулювання ціни на експортну закупівлю меду вони оцінюють вкрай негативно.

ЯНА КАТАСОНОВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *